З давнiх-давен на берегах тиховодного Захiдного Бугу поставали людськi поселення. Археологами на цих землях був знайдений посуд раннiх землеробських общин кiнця кам`яної ери (III тис. до н.е.), поховання епохи мiдi i ранньої бронзи (1200-800 рр. до н.е.) i перших вiкiв нової ери.
На цих, заселених здавна землях, постало мiсто Кристинопiль. Бiля 1692 року Фелiкс Казимир Потоцький, ставши воєводою Кракiвським i коронним гетьманом Польщi, заложив на частинi земель Новий Двiр - мiстечко, назване на честь його дружини Кристини Любомирської - Кристинополем.
Славитися Кристинопiль почав з моменту, коли тут осiв син Йозефа Потоцького - Франц Селезiй Потоцький, воєвода Київський, один з наймогутнiших у тi часи магнатiв польських.
Його маєток, разом iз спадщиною i старостами, складався з 170 мiст i мiстечок та кiлькасот сiл з 400 тисячами пiдданих. Нiчого дивного, що воєводу сучасники називали “малим королем на Русi”. Столицею - осiдком “малого короля” стає Кристинопiль.
З побудовою шляхiв Кристинопiль - Великi Мости у 1876 роцi, Кристинопiль-Жовква у 1878р. i прокладенням у 1884р. залiзницi Рава-Руська- Кристинопiль-Сокаль, господарське життя ще бiльше пожвавилось, зросла кiлькiсть мешканцiв мiста. На кiнець ХIХ ст. їх кiлькiсть досягла 3652 особи.
У мiстi були пошта, телеграф, пост жандармерiї, банк, аптека, двоступенева школа, садиби.
На початку ХХ столiття у Кристинополi був уже ряд промислових пiдприємств, серед яких - тартак, хiмiчна фабрика, 2 фабрики цементних виробiв. Було закiнчено будiвництво дороги з Кристинополя до Сокаля.
Пiд час першої свiтової вiйни галицькi землi стали ареною жорстких боїв, якi призвели до значних людських втрат.
Пiсля поразки у першiй свiтовiй вiйнi Австро-Угорська iмперiя розпалася. В Галичинi 1 листопада 1918 року у Львовi була проголошена Захiдно-Українська Народна Республiка. Для оборони молодої держави формувалася Українська Галицька Армiя (УГА).
Про мужню боротьбу воїнiв УГА в цi часи свiдчить братська могила на старому мiському цвинтарi, вiдновлена влiтку 1989 року.
Пiсля падiння УНР, Захiдна Україна вiдiйшла до Польщi.
Перед другою свiтовою вiйною останнiм господарем Кристинополя був Зiгмунт Лiтинський, який продав Кристинопiль Сокальському повiту.
У 1945 роцi пiсля створення ООН справа Кристинополя i його околиць була предметом обговорення на її засiданнi. Договором вiд 16 серпня 1945 р. мiж СРСР i Польщею мiсто включено до складу Люблiнського воєводства ПНР.
15 листопада 1951 року була укладена нова угода про радянсько-польський кордон. Кристинопiль увiйшов до складу Української РСР i був перейменований на Червоноград.
У 1951 роцi почалися геологорозвiдувальнi роботи, якi пiдтвердили залягання вугленосних покладiв. В Захiднiй Українi створюються промисловi пiдприємства, яким необхiдне мiсцеве паливо. Починається будiвництво шахт.
Основною робочою силою, яка зводила шахти i будувала Червоноград, були мiсцевi жителi та прибулi на допомогу шахтарi Донбасу.
На територiї Червоноградського промислового регiону розташовано гiрничо-збагачувальну фабрику та 8 дiючих шахт, що входять до складу ДХК "Укрзахiдвугiлля", iз яких 3 - територiально пiдпорядкованi Червоноградському мiськвиконкому i 8 - Сокальськiй райдержадмiнiстрацiї.
Усе паливо йде на потреби енергетичного комплексу областей Захiдної України. Воно надходить на Добротвiрську та Бурштинську ГРЕС, частково на промислово-побутовi потреби.
Мiсто Червоноград розташоване у пiвнiчнiй частинi Львiвської областi, на вiдстанi 80 кiлометрiв вiд обласного центру, займає площу 20,97 кв. км. Межує з усiх сторiн з Сокальським районом Львiвської областi.
Знаходиться мiсто Червоноград у Захiдно-Українськiй лiсостеповiй фiзико-географiчнiй провiнцiї та Малому Полiссi.
Мiсто розташоване у мiсцi впадання до рiки Захiдний Буг його приток Солокiї i Рати, у вологiй, помiрно-теплiй макроклiматичнiй зонi, де є достатнє зволоження грунту.
Клiмат помiрно-континентальний, характеризується м`якiстю та високою вологiстю. Для нього характернi частi вiдлиги взимку, значна хмарнiсть, обложнi дощi.
Найбiльша кiлькiсть опадiв припадає на червень-липень(90-120 мм), найменша - на сiчень-лютий (24-35 мм). Кiлькiсть днiв з опадами коливається за мiсяцями. Взимку їх бiльше, нiж влiтку, але оскiльки вони мають невелику iнтенсивнiсть, то кiлькiсть опадiв збiльшується вiд зими до лiта за рахунок iнтенсивностi лiтнiх опадiв. В середньому на рiк їх випадає 560-640 мм.
Пересiчна температура сiчня становить - 4.2°- - 4.4°, липня - + 18.0° - +18.4°. Перiод з температурою понад + 10° складає 155 - 160 днiв.
Тривалiсть снiгового покрову складає вiд 1,2 до 2 мiс., а висота 8-12 см.
Грунти на територiї Червонограда в основному болотнi. Вони трапляються бiля пiднiжжя схилiв i на зниженнях рiчкових заплавiв рiчок Захiдний Буг i Солокiя. Цi грунти вкритi буйною осоковою рослиннiстю, вiльхою, а особливо верболозом.
Лiси навколо м.Червонограда - змiшанi, основнi породи з них: переважно сосна (70 %), дуб (10 %), береза, вiльха.
Щодо корисних копалин, то у регiонi є незначнi поклади торфу, пiску, глини, тощо. Але основним багатством мiста є поклади кам`яного вугiлля, якi зосередженi у Забузькому i Межирiчанському родовищах Львiвсько-Волинського вугiльного басейну, саме вони зумовили напрямок розвитку промислового виробництва.
Взято з,
Червоноград
http://www.chervonograd-city.gov.ua/index_np8.php
